К О М П Л Е К Т

дидактичних матеріалів

до розділу:

«Е В О Л Ю Ц І Й Н Е      В Ч Е Н Н Я»

                        

                         

                                                             В и г о т о в и в:

                                                Дорошенко Олександр Миколайович,

                                                викладач вищої категорії

ДНЗ «Шосткинський центр ПТО»

        

Комплект дидактичних матеріалів призначений для поурочного контролю знань під час вивчення розділу загальної біології «Еволюційне вчення» у 11 класі. Завдання до кожної теми складено у відповідності до підручника «Загальна біологія, 10-11 клас»  М.Є. Кучеренка і  Ю.Г. Вервеса. Ці дидактичні матеріали можна використати або на етапі закріплення і систематизації знань або під час перевірки домашнього завдання. Кожне завдання містить парну кількість тестів чи запитань, тому їх можна розділити на два варіанти: І варіант — парні запитання, ІІ варіант — непарні. (правильні відповіді до тестових завдань виділено курсивом, а «пропущені слова» — жирним шрифтом).

Також дані тестові завдання можна перевести у формат програми «ТЕСТ –АСПЕКТ» та використовувати їх для поурочного контролю знань під час проведення уроку біології у комп’ютерному класі.

        

                                   

Тестові завдання №1 по темі: «Поняття про еволюцію. Гіпотеза еволюції Ж.-Б. Ламарка.

Успіхи біології в першій половині ХІХ сторіччя як передумова

подальшого розвитку еволюційного вчення»

1. Утворення органічних речовин з неорганічних доводить:

а) еволюційну гіпотезу Ж.-Б. Ламарка;

         б) ідеї креаціонізму;

         в) хімічну єдність живої і неживої природи.

2. Обґрунтував уявлення про окрему «область життя» на Землі (пізніше названу біосферою):

а) К. Лінней;

         б) Ж. Кюв’є;

         в) Ж.-Б. Ламарк.

3. Послідовники креаціонізму:

а) дотримуються релігійних поглядів на походження життя;

         б) дотримуються еволюційних поглядів на походження життя;

         в) вважають, що життя на Землю було занесено з космосу.

4. Внутрішнє прагнення організмів до прогресу як фактор еволюції розглядав:

а) К. Лінней;

         б) Ж. Кюв’є ;

         в) Ж.-Б. Ламарк.

5. Одним із засновників палеонтології був:

а) М. Шлейден;

         б) Ж. Кюв’є;

         в) К. Бер.

6. Розвитку науково обґрунтованих ідей про спільність походження всіх живих істот на Землі сприяло:

а)відкриття клітинної теорії;

         б) виникнення креаціонізму;

         в) немає правильної відповіді.

7. Вперше запропонував термін «біологія»:

а) Ж. Кюв’є;

         б) К. Лінней;

         в) Ж.-Б. Ламарк.

8. Згідно еволюційної гіпотези Ж.–Б. Ламарка причина закріплення нових ознак — це:

         а) вправляння органів;

         б) боротьба за існування;

         в) мутації.

9. Першою спробою науково пояснити та обґрунтувати  історичний розвиток живої матерії була еволюційна гіпотеза:

а) Ч. Дарвіна;

         б) Ж.–Б. Ламарка;

         в) С. Четверикова.

10. Вчений, який для пояснення послідовних змін певних флор і фаун у минулому Землі запропонував гіпотезу катастроф:

а) Ж. Кюв’є;

         б) Ч. Дарвін;

         в) Ж.-Б. Ламарк.

11. Процес необоротних змін у будові та функціях живих істот протягом їхнього історичного існування – це:

а) еволюційне вчення;

         б) еволюція;

         в) модифікаційна мінливість.

12. Еволюційне вчення – це наука про:

а) геохімічну діяльність живих організмів;

         б) шляхи історичного розвитку певних систематичних груп;

         в) чинники, механізми, загальні закономірності та наслідки еволюції.

13. Закономірності розповсюдження на земній кулі різних видів живих істот та їхніх угруповань вивчає наука:

а) систематика;

         б) біоніка;

         в) біогеографія.

14. Єдиний вчений за всю історію біології (до Дарвіна), який вважав, що людиноподібні мавпи є безпосередніми предками людини, — це:

а) Ж.-Б. Ламарк;

         б) Ж. Кюв’є;

         в) Ю. Лебіх.

Тестові завдання №2 по темі: «Основні положення еволюційної

гіпотези Чарльза Дарвіна»

1. Зазначте, яке з наведених нижче тверджень НЕ є правильним:

         а) під дією зовнішнього середовища в організмі відбуваються корисні зміни,

             що передаються нащадкам;

         б) спадкові зміни відносні, за одних умов вони корисні, за інших – нейтральні

              або шкідливі;

         в) природний добір на основі спадкової мінливості та боротьби за існування є

             основною рушійною силою еволюції.

2. Причина закріплення нових ознак у видів за гіпотезою Дарвіна – це:

         а) вправляння органів;

         б) боротьба за існування;

         в) «жах Дженкіна».

3. Добір, що здійснюється людиною:

          а) штучний;

         б) природний;

         в) правильної відповіді немає.

4. Поняття «природний добір» вперше запропонував:

          а) Ж.-Б. Ламарк;

         б) С. Четвериков;

         в) Ч. Дарвін.

5. Добір, що відбувається в природних популяціях:

          а) штучний;

         б) природний;

         в) правильної відповіді немає.

6. Однією з форм природного добору, що зачіпає ознаки лише однієї статі, Ч. Дарвін вважав:

          а) штучний добір;

         б) неповний добір;

         в) статевий добір.

7. За Ч. Дарвіном, серед всіх форм боротьби за існування найгострішою є:

          а) міжвидова боротьба;

         б) внутрішньовидова боротьба;

         в) боротьба з чинниками неживої природи.

8. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна наслідком боротьби за існування є:

          а) обмін речовин;

         б) природний добір;

         в) хімічна єдність живої і неживої природи.

9. Книга Ч. Дарвіна «Походження видів шляхом природного добору або збереження сприятливих порід у боротьбі за життя» вийшла у світ:

          а) у 1880 році;

         б) у 1759 році;

         в) у 1859 році.

10. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна спадкова мінливість:

          а) виникає у певного організму індивідуально;

         б) проявляється у всіх особин виду під дією певного чинника;

         в) сама по собі має пристосувальний характер.

11. Зміни, які виникають у кожному організмі індивідуально, незалежно від змін довкілля і передаються нащадкам називаються:

          а) природним добором;

         б) боротьбою за існування;

         в) спадковою мінливістю.

12. Гіпотеза Ч. Дарвіна базується на властивості організмів повторювати в ряду поколінь подібні типи обміну речовин та індивідуального розвитку в цілому. Ця властивість називається:

          а) спадковість;

         б) мінливість;

         в) пристосованість.

13. Згідно гіпотези Ч. Дарвіна мінливість буває спадкова (невизначена) і неспадкова (визначена). Одну з форм невизначеної мінливості позначають як:

          а) модифікаційна;

         б) мутаційна;

         в) ізоляційна.

14. Одним з основних понять гіпотези Ч. Дарвіна є поняття, яке визначає взаємозв’язки між організмами, а також між організмами й абіотичними чинниками навколишнього середовища, що призводять до загибелі найменш пристосованих і сприяють виживанню більш пристосованих особин. Це поняття:

          а) мінливість;

         б) боротьба за незалежність;

         в) боротьба за існування.

15. Згідно гіпотези Дарвіна те, що нестача певного вітаміну в їжі спричинює  у всіх людей однакові захворювання (авітамінози), це приклад:

          а) визначеної мінливості;

         б) невизначеної мінливості;

         в) природного добору.

16. Яке з тверджень правильно характеризує неспадкову мінливість:

          а) виникає незалежно від змін довкілля;

         б) виникає у кожного організму індивідуально і передається нащадкам;

         в) проявляється у всіх особин виду однаково під дією певного чинника і

             зникає у нащадків, коли дія цього чинника припиняється.

17. Позначте, що НЕ є рушійною силою еволюції за Ч. Дарвіном:

а) різноманітність умов середовища існування;

         б) боротьба за існування;

         в) природний добір.

18. Крім розвитку еволюційного вчення, Ч. Дарвін багато і плідно працював та зробив вагомий внесок у розвиток:

а) ботаніки;

         б зоології;

         в) вірусології.

Завдання №3 по темі: «Розвиток дарвінізму в другій половині ХІХ— на початку ХХ сторіччя»

Завдання 1. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Учення Ч. Дарвіна, як закінчена система поглядів, остаточно сформувалось на початку ХХ сторіччя під назвою «класичний дарвінізм».

2. Найбільший внесок у розвиток дарвінізму того часу зробив знаменитий німецький учений Е. Геккель.

3. Філогенез — це історичний розвиток як усього живого загалом, так і окремих груп (видів, родів, родин).

4. Для визначення філогенезу певної групи Геккель запропонував метод потрійного паралелізму: тобто зіставлення даних палеонтології, порівняльної анатомії і ембріології.

5. Біогенетичний закон формулюється так: індивідуальний розвиток будь-якого організму — це вкорочене і стисле повторення історичного розвитку (філогенезу) даного виду.

6. За Дарвіном, дивергенція — це явище розходження ознак у нащадків як наслідок пристосувань особин предкового виду до різних умов довкілля.

7. Монофілія — це походження різних систематичних груп від одного предка.

8. Мімікрія — це здатність організмів одного виду наслідувати будову, забарвлення чи форму організмів іншого виду.

9. Гомологія — це відповідність загального плану будови організмів різних видів, зумовлена їх спільним походженням.

10. Аналогія — це зовнішня подібність за будовою органів видів, які мають різне походження, однак виконують однакові функції.

Завдання 2. Виконайте тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді серед запропонованих.

1. Приклад рудиментарних органів:

а) колючка стеблового походження у глоду;

         б) колючка листкового походження у кактуса;

         в) лусочки у верблюжої колючки.

2. Укажіть, що НЕ є прикладом гомологічних органів:

а) кінцівки крота та кажана;

         б) кореневище пирію та столон картоплі;

         в) листки папороті та горобини;

         г) крила птаха та кажана.

3. Позначте рудиментарну прояву у людини:

а) надмірна волохатість тіла;

         б) багатососковість;

         в)  наявність хвоста;

         г) червоподібний відросток сліпої кишки.

4. Приклад атавізму у людини:

а) багатососковість;

         б) два кола кровообігу;

         в) залишок третьої повіки;

         г) апендикс.

5. Будь-яке пристосування є відносним, тому що:

а) адаптація доцільна лише в певних умовах довкілля;

         б) не відбувається утворення нових видів;

         в)  життя закінчується смертю;

         г) відбувається боротьба за існування.

6. Матеріалом для еволюційного процесу є:

а) набуті ознаки;

         б) генетичне різноманіття популяцій;

         в)  вид;

         г) рід.

Завдання 3 – на встановлення відповідності.

1. До кожного типу органів доберіть приклад, який його ілюструє:

            1. атавізми;                             А  забарвлення у клопа-солдатика;

            2. рудименти;                         Б   зябра риби та зябра рака;

            3. аналогічні органи;             В   тазові кістки дельфіна;

            4. гомологічні органи;           Г   верхні кінцівка людини та передня кінцівка

                                                                  коня;    

                                                             Д   багатососковість у людини.

ВІДПОВІДЬ: 1-Д, 2-В, 3-Б, 4-Г.

2. Установіть відповідність між категоріями органів та наведеними прикладами:

                1. рудиментарні;                 А  наявність апендикса у людини;                 

                2. гомологічні;                    Б   колючки кактуса і колючки терну;

                3. аналогічні;                       В  народження у людини волосатої дитини;

                                                              Г   кореневище пирію та бульба картоплі.

ВІДПОВІДЬ: 1-А, 2-Г, 3-Б.

3. Установіть відповідність між категоріями органів та наведеними прикладами:

                1. гомологічні;             А   зовнішня схожість крила птаха і крила метелика;                 

                2. аналогічні;                Б   зачатки тазових кісток у товщі м’язів у кита;

                3. атавізми;                   В   схожість будови передніх кінцівок коня і ластів

                                                            морського котика;

                                                       Г   народження хвостатих людей.

ВІДПОВІДЬ: 1-В, 2-А, 3-Г.

Завдання №4 по темі: «Популяція як одиниця еволюції.

Елементарні фактори еволюції»   

Завдання 1. Установіть відповідність термінів і визначень.

№	Т Е Р М І Н			В И З Н А Ч Е Н Н Я
1	Резерв спадкової мінливості		А	виникнення всередині популяції певних форм (рас) з різними вимогами до умов довкілля
2	Хвилі життя		Б	елементарні фактори еволюції, що діють на популяції
3	Екологічна ізоляція		В	рецесивні мутації, які тривалий час можуть перебувати в гетерозиготному стані
4	Хвилі життя, дрейф генів та ізоляція		Г	коливання чисельності особин популяції, характерні для всіх видів, внаслідок яких може випадково змінюватися частота зустрічальності певних генів у генофонді

Відповідь: 1-В, 2-Г, 3-А, 4-Б.

№	Т Е Р М І Н			В И З Н А Ч Е Н Н Я
1	Дрейф генів		А	явище припинення обміну спадкової інформації між популяціями або різними групами особин всередині популяції, кожна з яких за цих умов пристосовується до факторів довкілля незалежно від інших
2	Ізоляція		Б	випадкова та неспрямована зміна частот зустрічальностей певних алелей у генофондах популяцій
3	Перерозподіл частот зустрічальності алельних генів		В	елементарна одиниця еволюції, в якій відбуваються всі елементарні еволюційні процеси
4	Популяція		Г	загибель носіїв шкідливих алельних генів і виживання особин з корисними алельними генами

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3- Г, 4-В.

Завдання 2. Виберіть вірні твердження.

1. Наслідком дрейфу генів може бути зміна генетичної структури популяції. (ТАК)

2. Ізоляція може виникнути через різні строки розмноження особин одного виду. (ТАК)

3. Дрейф генів має пристосувальний характер. (НІ)

4. Популяції мають високу адаптивну здатність до умов довкілля. (ТАК)

5. Синтетична гіпотеза еволюції пояснює механізми еволюції всіх видів живих організмів. (НІ)

6. Різні фактори довкілля діють на генотип. (НІ)

Завдання 3. Виконайте тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді серед запропонованих.

1. Позначте, що притаманне для дрейфу генів:

а) це — одна з причин зміни генетичної структури популяції;

         б) це — направлена зміна частоти алелі в популяції;

         в) це — випадкові, неспрямовані зміни частот алелів у популяції;

         г) дрейф генів має пристосувальний характер.

2. Елементарною одиницею еволюції вважають:

         а) породу тварин;

         б) сорт рослин;

         в) рід;

         г) популяцію.

3. Нижче наведена чисельність певної популяції звичайних полівок, що визначалася протягом 7 років на одній ділянці.

РІК	2004	2005	2006	2007	2008	2009	2010
ЧИСЕЛЬНІСТЬ	1235	15 632	18 723	8362	501	7230	12 861

3.1. Проаналізуйте дані  і вкажіть, яке явище найбільш точно описує вказані зміни чисельності?

         а) хвилі життя;                         б) сезонні цикли;

          в) випадкові флуктації;              г) дрейф генів.

3.2. Якою може бути еволюційна роль цього явища?

         а)  воно є одним з елементарних еволюційних факторів, поряд з мутаційним

               процесом, ізоляцією та природним добором;

         б) це явище є основним еволюційним фактором і може призводити до появи

              нових видів уже за 5-6 поколінь;

         в) це явище протидіє іншим еволюційним факторам, стабілізуючи популяцію і

              зменшуючи ймовірність утворення нових видів;

         г) дане явище не має жодної еволюційної ролі.

Тестові завдання №5 по темі: «Мікроеволюція. Види природного добору та його

творча роль. Вид і його критерії»

1. Те, що види реально існують у природі  й не змінюються з часом, вважав:

а) Ч. Дарвін;

         б) К. Лінней;

         в) Ж.-Б. Ламарк.

2. Історична послідовність предкових форм певного сучасного виду:

а) філогенетичний ряд;

         б) географічний критерій;

         в) поліморфізм.

3. Ознака зберігається незмінною унаслідок добору:

а) розриваючого;

         б) стабілізуючого;

         в) рушійного.

4. Ознака змінюється в різних напрямках унаслідок добору:

а) розриваючого;

         б) стабілізуючого;

         в) рушійного.

5. Ознака змінюється в одному напрямку унаслідок добору:

а) рушійного;

         б) розриваючого;

         в) стабілізуючого.

6. Критерій виду, що оцінює подібність зовнішньої будови, називається:

а) репродуктивний;

         б) фізіолого-біохімічний;

         в) морфологічний.

7. Критерій виду, що оцінює подібність фізіологічних процесів, називається:

а) репродуктивний;

         б) фізіолого-біохімічний;

         в) морфологічний.

8. Критерій виду, що оцінює певну частину біосфери (ареал), яка відрізняється від ареалів близьких видів:

а) екологічний;

         б) географічний;

         в) морфологічний.

9. Явище, коли різні види розмежовані внаслідок нездатності до парування між собою, називається:

а) репродуктивна ізоляція;

         б) екологічна ізоляція;

         в) немає правильної відповіді.

10. Явище поліморфізму у популяції:

а) забезпечує пристосування популяції до нестабільних умов довкілля;

         б) заважає пристосуванню популяції до нестабільних умов довкілля;

         в) забезпечує пристосування популяції до стабільних умов довкілля.

11. Позначте ознаку подібності, яка лежить в основі морфологічного критерію:

а) ареал;

         б) біохімічний склад;

         в) набір хромосом.

12. Вид — це:

а) сукупність особин одного виду, які мешкають на одній території і вільно

схрещуються між собою, але так чи інакше ізольовані від особин інших популяцій того самого виду.

б) сукупність подібних між собою популяцій, які відрізняються від інших популяцій того самого виду однією або кількома станами ознак.

в) це сукупність популяцій особин, подібних між собою за будовою, функціями, місцем у біогеоценозі, що населяють певну частину біосфери (ареал), вільно схрещуються між собою в природі, дають плідне потомство і не схрещуються з іншими видами.

13. Якщо необхідно довести, що дві популяції належать до різних видів, які критерії виду слід використовувати?

а) морфологічний та фізіологічний;

         б) фізіологічний та генетичний;

         в) фізіологічний та екологічний;

г) визначення виду можливе лише на основі аналізу всіх його критеріїв.

14. Відомо, що при схрещуванні самця віслюка та кобили народжуються мули. Як ви вважаєте, чи можна на основі цього факту вважати ослів і коней представниками одного виду?

а) так, можна, адже коні та віслюки мають майже однаковий вигляд та здатні

    до схрещування;

         б) ні, не можна, бо внаслідок схрещування жеребця та самиці віслюка народ-

              жуються інші тварини – лошаки;

         в) ні, не можна, бо ці тварини розрізняються за іншими критеріями виду

              (наприклад, мають різний набір хромосом, зовнішній вигляд та поведінку),

              а також через безплідність мулів;

         г) так, можна, бо інші критерії виду не стосуються свійських тварин.

15. Установіть відповідність між описом критеріїв виду та їх назвою:

а) подібність процесів життєдіяльності;                     1. біохімічний;

         б) особливості поширення виду;                                 2. морфологічний;

         в) подібність будови особин одного виду;                 3. екологічний;

         г) подібність біохімічного складу;                              4. фізіологічний;

         д) подібність каріотипу;                                               5. географічний;

                                                                                                   6. генетичний;

Відповідь: а-4, б-5, в-2, г-1, д-6.

Завдання №6 по темі: «Видоутворення»

Завдання 1. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Еволюційний процес виникнення нових видів називається видоутворення.

2. На відміну від макроеволюції, характер видоутворення необоротний.

3. Видоутворення за допомогою дивергенції є наслідком ізоляції.

4. Видоутворення шляхом перетворення виду попередника на новий вид у процесі його історичного розвитку можливе завдяки адаптаціям до змін довкілля.

5. Спосіб видоутворення, причиною якого є подвоєння хромосом, називається поліплоїдія.

6. Для пояснення фактів географічного видоутворення необхідно знати дані таких наук як палеогеографія і геологія.

Завдання 2. Виконайте тестові завдання з вибором однієї правильної відповіді серед запропонованих.

1. Яка умова є необхідною для того, щоб популяція дала початок новому виду?

а)генетична гомогенність популяції ;

         б) відсутність природного добору;

         в) панміксія;

         г) ізоляція.

2. Види дарвінських в’юрків, що мешкають на різних островах архіпелагу Галапагос, є прикладом:

а) екологічного видоутворення;

         б) географічного видоутворення;

         в) поліплоїдії.

3. Чи можна вважати культурну рослину м’яту перцеву окремим видом?

а) ні, тому що вона має гібридне походження — є гібридом колосовидної та

    водяної м’яти;

         б) так, тому що популяція м’яти перцевої стала стабільною, входить до

              складу  екосистем;

         в) ні, тому що ця культурна рослина досить часто дичавіє.

4. Послідовний ряд видів, що змінюють один одного в різні геологічні епохи, як наприклад у деяких черевоногих молюсків Верхніх Озер у Північній Америці:

а) характерний для видів з вузьким ареалом;

         б) характерний для видів з широким ареалом;

         в) немає правильної відповіді.

Тестові завдання №7 по темі: «Макроеволюція»

1. Еволюційні процеси, що зумовлюють утворення надвидових таксонів (наприклад: клас, рід, родина, тощо) — це:

а) зміни темпів еволюції;

         б) мікроеволюція;

         в) макроеволюція.

2. Еволюційні процеси, що відбувається в межах виду і ведуть до його зміни та виникнення нового виду живих організмів, — це:

а) зміни темпів еволюції;

         б) мікроеволюція;

         в) макроеволюція.

3. Поява різноманітних видів внаслідок пристосувань їхніх предків до різних умов довкілля:

а) аналогія;

         б) макроеволюція;

         в) адаптивна радіація.        

4. Вчений, який виділив два напрямки еволюції: біологічний прогрес і біологічний регрес:

         а) О. Сєверцов;

         б) Ч.Дарвін;

         в) С. Четвериков;

         г) В. Вернадський.

5. Позначте показник, який НЕ характеризує біологічний регрес:

а) зниження здатності організмів адаптуватися до змін умов середовища;

         б) збільшення чисельності особин;

         в) переважання смертності над народжуваністю;

         г) скорочення ареалу поширення.

6. Процвітання певної групи живих організмів, яке виявляється у чисельності популяції, розширенні ареалу, видоутворенні — це:

а) біологічний регрес;

         б) біологічний прогрес;

         в) видоутворення;

г) макроеволюція.

7. Реально в природі існують:

         а) види;

         б) класи;

         в) родини;

         г) царства.

8. Зміни будови живих організмів, що не впливають на загальний рівень їх організації і є пристосуванням до конкретних умов, — це:

         а) ароморфоз;

         б) мутагенез;

         в) дегенерація;

         г) ідіоадаптація.

9. Один із шляхів досягнення біологічного прогресу, що супроводжується значним ускладненням організації організмів:

а) ідіоадаптація;

         б) загальна дегенерація;

         в) ароморфоз;

         г) біологічний регрес.

10. Ароморфозом є:

а) поява яскравих квіток у комахозапильних рослин;

         б) поява матки у ссавців;

         в) поява шкірно-легеневого дихання в земноводних;

            г) виникнення захисного забарвлення.

11. Ідіоадаптацією є:

а) зміна забарвлення у комах у промислових районах міста;

         б) поява 4-х камерного серця у птахів;

         в) втрата органів травлення у стьожкових червів.

12. Ароморфозом є:

а) маскуючи забарвлення шкіри в озерної жаби;

         б) поява шкірних перетинок між пальцями задніх кінцівок жаби;

         в) поява присосок у квакші;

         г) легеневе дихання у земноводних.

13. Дегенерацією є:

а) утрата чотирьох пальців із п’яти у коней;

         б) утрата органів кровообігу і травлення у бичачого ціп’яка.

         в) утрата густого хутряного покриву у слона;

14. Ідіоадаптацією є:

а) крила птахів;

         б) шерсть крота;

         в) травна система ехінокока.

15. Ароморфозом є:

а) виникнення теплокровності;

         б) шерсть крота;

         в) травна система ехінокока.

16. Установіть відповідність між назвами шляхів еволюції та наведеними прикладами:

         1. ідіоадаптація;                  А   втрата органів травлення у паразитичних червів;

          2. ароморфоз;                      Б   виникнення хлорофілу та фотосинтезу в процесі

          3. дегенерація;                         еволюції;

                                                       В   утворення хобота у слона;

                                                       Г   схожість пуголовка жаби з рибою.

                                       

ВІДПОВІДЬ: 1-В, 2-Б, 3-А.

Тестові завдання №8 по темі: «Біогеоценоз як середовище еволюції»

1. Найвищий ступінь інтеграції здійснюється:

         а) на молекулярному рівні;

         б) на популяційному рівні;

         в) на організмовому рівні;

         г) на клітинному рівні.

2. Найменша ефективність використання енергії:     

         а) на біоценотичному рівні;

         б) на організмовому рівні;

         в) на клітинному рівні;

         г) на молекулярному рівні.

3. Гомеостаз, як характеристика будь-якої живої системи, є найбільш нестійким:

         а) у надорганізмових живих систем;

         б) на клітинному рівні;

         в) на організмовому рівні.

4. Структурне об’єднання та узгодження дій окремих частин, які входять до складу цілісної системи (наприклад, клітин у багатоклітинному організмі) — це:

         а) міграція;

         б) інтеграція;

         в) біологічний прогрес.

5. Еволюція популяцій, які входять до складу біогеоценозу, може відбуватися по різному і залежить від:

а) дії абіотичних факторів;

         б) типу біогеоценозу;

         в) правильної відповіді немає.

6. У стабільних (клімаксних) біогеоценозах:

а) темпи історичних змін значні;

         б) темпи історичних змін незначні;

         в) історичні зміни відсутні взагалі.

7.Види, з популяцій яких складаються стабільні біогеоценози і  які є екологічно та еволюційно непластичними — це:

а) ксерофіти;

         б) ценофоби;

         в) ценофіли.

8. Малоспеціалізовані види, які відрізняються високою екологічною пластичністю і не зустрічаються в зрілих біогеоценозах — це:

а) ценофіли;

         б) гідрофіти;

         в) ценофоби.

9. Позначте характеристику інтразонального біогеоценозу:

а) умови довкілля постійно змінюються;

         б) заселений переважно ценофільними видами;

         в) насичений великою кількістю різних видів.

10. Еволюція має неспряжений характер якщо:

а) різні види еволюціонують разом і при цьому взаємно пристосовуються один

    до одного;

         б) різні види еволюціонують незалежно один від одного;

         в) адаптивні зміни не виникають.

Завдання № 9 по темі : «Сучасні уявлення про фактори еволюції»

Завдання: прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Чинники, які приводять до адаптивних змін організмів, популяцій і видів, називаються фактори еволюції.

2. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок дії лише внутрішніх факторів, які спрямовують розвиток адаптації організму в певний бік, називається автогенез.

3. Система поглядів, яка трактує еволюцію як наслідок впливу умов довкілля, називається ектогенез.

4. Сталість (консервативність) генофонду забезпечує спадкова інформація.

5. Прояв спадкової інформації та її мінливість у фенотипі залежить від факторів довкілля.

6. Фактор еволюції, який забезпечує безперервність життя і зміну поколінь у формі життєвих циклів, називається розмноження.

7. Усі екологічні фактори, якщо вони діють із постійною інтенсивністю або остання періодично змінюється, є водночас факторами еволюції.

8. Загибель особини на будь-якому етапі онтогенезу, коли вона не залишає нащадків, називається елімінація.

9. Природна смерть як завершення процесу старіння після розмноження на генофонд популяції не впливає.

10. Оптимальна густота популяції, яка проявляється в збалансованості народжуваності та смертності є показником біологічного процвітання виду.

11. Хвилі життя, міграції, статевий добір, ієрархічні або неієрархічні взаємозв’язки у зграях, колоніях — це внутрішньовидові еволюційні фактори.

12. Різні форми симбіозу, конкуренція, видання — це приклади міжвидових еволюційних факторів.

Тестові завдання №10: «Темпи еволюції»

1. Наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів та вищих систематичних груп рослин, тварин, грибів і  прокаріот та їхніх екологічних угруповань:

         а) біоніка;

         б) біогеографія;

         в) систематика.

2. Ідеї про те, що еволюція — це безперервний і поступовий процес, який відбувається шляхом незначних змін організмів, висловлював:

а) Ч. Дарвін;

         б) Ж.-Б. Ламарк;

         в) Ж. Кюв’є.

3. Система поглядів, яка ґрунтується на факті етапності розвитку життя на планеті, одна з форм антидарвінізму:

а) неокатастрофізм;

         б) неоламаркізм;

         в) сальтаціонізм.

4. Вчення про швидкі, стрибкоподібні еволюційні зміни, що спричинюють виникнення нових систематичних груп (видів, родів і т.д.) — це:

а) неоламаркізм;

         б) неокатастрофізм;

         в) сальтаціонізм.

5. Автором гіпотези неокатастрофізму вважають:

а) Ж. Кюв’є;

         б)  Е. Зюсса;

         в) Ж.-Б. Ламарка.

6. Темпи еволюції залежать:

а) від часу історичного існування певної групи живих організмів;

         б) від частоти зміни поколінь видів;

         в) від швидких змін умов довкілля.

7. В стабільні періоди розвитку Землі темпи еволюції:

а) незначні;

         б) значні;

         в) відсутні взагалі.

8. Під час екологічних криз темпи еволюції:

а) різко зростають і видоутворення набуває швидкого, стрибкоподібного

   характеру;

         б) незначні і видоутворення відбувається повільно;

         в) правильної відповіді немає.

9. Час, за який виникають певні систематичні групи, починаючи з видів і закінчуючи типами і царствами, — це:

а) швидкість зміни поколінь;

         б) біоценотичні кризи;

         в) темпи еволюції.

10. Бурхлива адаптивна радіація, різкі зміни видового складу біосфери, заміна одних біогеоценозів іншими відбувається:

а) на початку геологічних періодів та епох;

         б) всередині геологічних періодів та епох;

         в) наприкінці геологічних періодів та епох.

Завдання №11 по темі: «Біогеографія та еволюція»

Завдання. Прочитайте текст та вставте пропущені слова.

1. Наука про закономірності розповсюдження на земній кулі видів та систематичних груп рослин, тварин, грибів і прокаріот та їхніх екологічних угруповань має назву біогеографія.

2. Ця наука складається із таких розділів, як:

·        ареалогія;

·        історична біогеографія;

·        палеобіогеографія;

·        регіональна біогеографія.

3. Сукупність різних видів організмів і середовища їхнього існування у межах певної ландшафтно-географічної зони має назву біом.

4. Сукупність різних біомів у певній частині біосфери має назву біота.

5. Види, які мають обмежений ареал, називаються ендемічними. Вони є основою для виділення біогеографічних підрозділів.

6. Ботанічні та зоологічні біоти, хоч і близькі між собою, однак не цілком збігаються внаслідок здатності тварин до активних міграцій.

6. Згідно сучасного флористичного районування Землі, яке розробив вірменський учений А. Л. Тахтаджян, виділяють шість флористичних царств. Зоогеографи виділяють сім фауністичних областей.

7. Україна лежить в межах Голарктичного флористичного царства.

8. Те, що ізоляція далеко не завжди спричинює дивергенцію (розщеплення ознак) і видоутворення, було встановлено на основі даних науки біогеографії.

9. Основною причиною вимирання певних груп організмів є розпад біогеоценозів, до складу яких вони входять.

10. Перші види (піонери) при освоєнні нових ділянок земної кулі чи місць зруйнованих екосистем через відсутність конкуренції з екологічно близькими видами, повністю заселяють певну адаптаційну зону, утворюючи максимально можливу кількість екологічних ніш.

Література:

1.     М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Вервес, «Загальна біологія, 10-11 клас»,  Київ: «Ґенеза», 2000 р.

2.     В. І. Підгірний, «Біологія. Типові тестові завдання», Харків: ТОВ «Веста», 2009, (серія журналу «Вісник ТІМО»)

3.     Р.В. Шаламов, «Біологія. Експрес-підготовка», Київ: «Літера» ЛТД, 2010

4.     К.М. Задорожний, упорядкування, «Тестові форми оцінювання знань з біології: типи завдань і технологія використання», Харків: видавнича група «Основа», 2007

5.     К.М. Задорожний, упорядкування, «Біологія. Повний комплект для тематичного оцінювання: 10-11 класи», Харків: видавнича група «Основа», 2006

6.     Т.І. Волкова, А.Ю. Іонцева, укладання, «Біологія. Комплексний довідник», Харків: ФОП Співак В.Л., 2010

7.     «Тест із біології», Український центр оцінювання якості освіти, ЗНО 2009

8.     «Тест із біології», Український центр оцінювання якості освіти, ЗНО 2010