Дистанційне навчання. Завдання для гр. 64-т на 07.04.2020 р. з хімії

ТЕМА 3. ОКСИГЕНОВМІСНІ ОРГАНІЧНІ СПОЛУКИ

УРОК. ЖИРИ ЯК ПРЕДСТАВНИКИ ЕСТЕРІВ. КЛАСИФІКАЦІЯ ЖИРІВ, ЇХНІ ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

Цілі:

формування ключових компетентностей:

· спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами;

· уміння вчитися впродовж життя;

· екологічна грамотність і здорове життя;

· інформаційно-цифрова компетентність;

формування предметних компетентностей:

· дати поняття жирам, вивчити склад молекул жирів, їх утворення, відмінність будови твердих і рідких жирів, фізичні властивості жирів, поширення жирів у природі, біологічну роль жирів; знати біологічне значення жирів для харчування людини, раціональне співвідношення вживання рослинних і тваринних жирів; знати поняття про естери, їх загальну та структурну формули, систематичну номенклатуру, фізичні властивості, хімічні властивості — гідроліз;

· розвивати хімічну мову, екологічне мислення;

· виховувати інтерес до вивчення хімії.

Обладнання: мультимедійна презентація.

Тип уроку: ВНМ (Д).

Форми роботи: лекція, бесіда, «Мозкова атака», «Чомучка», проект учнів № 18 «Біодизельне пальне», демонстрації 8 «Розчинність жирів у воді та органічних розчинниках», 9 «Доведення ненасиченого характеру рідких жирів» (віртуально).

ХІД УРОКУ

Формування ключових компетентностей	Діяльність учителя	Діяльність учнів
Спілкування державною (і рідною в разі відмінності) мовами; уміння вчитися впродовж життя; екологічна грамотність і здорове життя; інформаційно-цифрова компетентність	Організовує лекцію, бесіду, актуалізує знання прийомами «Мозкова атака» та «Відстрочена відгадка», ставить проблемне питання; робота з підручником та інтернет-джерелами, демонстраційний експеримент, підбиває підсумки уроку прийомом «чомучка», проектами учнів	Вивчають основні поняття теми, відповідають на питання, складають конспект, рівняння реакцій, уважно слухають, відповідають на питання, аналізують демонстраційний експеримент, думають над проблемним питанням, презентують проекти

I.                   ОРГАНІЗАЦІЯ ГРУПИ

II.                II. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

III. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Ø Мозкова атака

Пропонуємо учням сформулювати питання з теми «Естери».

Орієнтовні відповіді учнів

(Одні учні формулюють питання, інші на них відповідають.)

· Що таке естери?

· Які вищі жирні кислоти?

· Як утворюються назви естерів?

· Які види ізомерії естерів?

· Як одержують естери?

· Яка основна хімічна властивість естерів?

· Що таке гідроліз?

· Дайте назву естеру CH₃ - CH₂ - COO - C₃H₇. Складіть рівняння реакції його утворення. Якій речовині він ізомерний?

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Ø «Відстрочена відгадка»

Вивченням жирів займалися два французьких учених. 1817 р. М. Шеврель нагрів жир з водою в лужному середовищі. У результаті реакції він отримав гліцерин та суміш карбонових кислот.

1857 р. П. Бертло виконав зворотну реакцію: він нагрів гліцерин з вищими карбоновими кислотами й отримав жир.

Давайте проаналізуємо роботу цих учених та висловимо припущення: чим є жири з хімічної точки зору?

На попередніх уроках ми з’ясували, як називається реакція між карбоновими кислотами і спиртами? (Естерифікації) Ми знаємо, що в результаті реакції естерифікації утворюються естери. А чи може гліцерол утворювати естери? Так, ми вивчали реакцію гліцеролу з нітратною кислотою з утворенням тринітрогліцеролу. З якими речовинами він ще може утворювати естери? Правильно, з карбоновими кислотами. Гліцерол утворює естери з вищими карбоновими кислотами. Хто згадає, як називаються естери гліцеролу та вищих жирних кислот? Це і буде тема нашого уроку. Жири.

V. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Даємо визначення жирам.

2. Складаємо рівняння реакції утворення жирів.

Знаходімо відповідні рівняння в підручнику.

3. З підручника пропонуємо виписати вдома фізичні властивості жирів.

4. Демонстрації

№ 8. Розчинність жирів у воді та органічних розчинниках.

№ 9. Доведення ненасиченого характеру рідких жирів (віртуально).

5. Даємо класифікацію жирів, їх поділ на рослинні та тваринні, наводимо приклади.

6. Пояснюємо відмінність у складі рослинних і тваринних жирів.

Знаходімо відповідні рівняння в підручнику.

6. Вивчаємо хімічні властивості жирів:

а) Гідроліз кислотний. Утворюються гліцерол та вищі жирні кислоти.

Знаходімо відповідні рівняння в підручнику.

б) Гідроліз лужний, або омилення. Утворюються гліцерол та натрієві або калієві солі жирних кислот — мило.

Знаходімо відповідні рівняння в підручнику.

в) Згадуємо поняття «мило». Мило — це натрієві чи калієві солі вищих насичених карбонових кислот. Натрієві солі — тверде мило, калієві — рідке.

г) Гідрування рідких жирів (олій), його значення, поняття маргарин.

Знаходімо відповідні рівняння в підручнику.

7. Біологічна роль жирів. (Проекти, реферати)

Навчальний проект 18. Біодизельне пальне.

8. Функції жирів, енергетична, харчова цінність жирів, уміст у продуктах харчування і т. д.

VI. УСВІДОМЛЕННЯ і ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ

Ø «Чомучка»

1. Чому жири можна віднести до естерів?

2. Чому рослинні жири, як правило, рідкі, а тваринні — тверді?

3. Чому мило за хімічною природою належить до солей?

4. Чому маргарин не можна назвати маслом?

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ